В єдності - сила народу

Народний часопис турківщини

БЛАГОВІСНЕ СЯЙВО НАД «ЄВРОДОМОМ»

Дата: 18.05.2018 Кометарі: 0

 

Унікальна книга нашого земляка.

 

На житейських стежках – близьких і далеких – людина бачить і сонце, і обрій, і те, що з першого кроку з’являється перед зором. Коли ж в уяві окреслюються контури «Євродому», його шати оживають щораз помітніше в обрамленні благовісних променів.

Взяла цю книгу в руки і не стямилась, як прочитала до кінця! Більшість поезій не прочитала, а проспівала, бо пісні ці – в голові. А я ж мислила, що деякі – народні! Це було відкриття й одкровення, це історія нашого народу: його радість та страждання, сподівання та переконання, гостинність та щирість почуттів, стійкість у захисті свого Дому, національна гордість та відкритість світу. Ця книга – це ми, якими ми є. Бог дає обраним голос – вміти сказати те, про що інші думають, що відчувають. Сказати у формі пісні – особливий талант, бо ж пісня буде жити віки! Наш земляк – віце-президент Дому Європи в Києві Йосип Фиштик наділений саме таким пісенним талантом, що проявився ще в шкільні роки (першою піснею Йосипа Івановича став вірш «Коли сонце зайде за гору Пікуй»). Не кожен вірш може стати піснею, а краще сказати, мало який вірш може стати піснею. Крім слів та мелодії, має бути ще один невловимий елемент, іскра, що запалює душу. В піснях Й. Фиштика ця краплина магії є. Насичена образна форма поетичного висловлювання Йосипа Івановича – містилище як давньої української культури, так і сучасних переживань та мрій народу, що бореться.

Ця збірка – своєрідна квінтесенція творчості Йосипа Фиштика. Тут він весь, щирий і відвертий. Твори вибрані з різних поетичних збірок. Сам зміст книги становить репрезентативний поетичний текст. Відкривають видання пісні зі збірки «Під небесами Франкових дум». Назви віршів промовисті, містять тему, ідею, пафос твору. Мотив щастя, тема самоідентифікації, національної свідомості, сімейних цінностей, любові. Перші п’ять віршів – «Лишаймося собою», «Український звичай», «Мова колискова», «Євродім» та «Межа» – розпочинають пісенну подорож збірки та визначають її концепцію: неповторна, своєрідна, соборна Україна з давньою культурою, міцними традиціями та кордоцентризмом як органічна складова європейської культури стоїть на захисті свого майбутнього.

Домінантою книги в цілому є, безсумнівно, інтимна лірика. Кохання буває різним, таким різним представлене і тут: це й палкі почуття чоловіка до своєї єдиної жінки, і кохання до недоступної гордячки, і туга за згаслим коханням, тема розлуки, любові як стану душі, без якої нема життя. Є вірші про любов матері до сина і сина до матері. А ще є прекрасні вірші про це почуття, що написані від імені жінки («Я знову жити починаю», «Свіча над пристрастю палала»). Автор так тонко відчуває жіночу душу! Образу жінки присвячене ціле гроно проникливих віршів. Тут є і адресні пісні, такі як «Христина», «Божена», є вірш «Загадкова жінка», де поет подає цікавий образ жінки-пісні. Вершиною жіночої тематики є поезія «Шануймо жінку». Він був мені цікавий і тому, що в робочому варіанті збірника цей вірш мав сліди активної авторської роботи, а це свідчить про те, наскільки він важливий для поета, про прагнення зробити його досконалим. Тема кохання іноді поєднується в творчості Йосипа Фиштика з темою розлуки, пошуку коханої. Так незвично розкривається тематика вірша, з назвою «Нас троє», де «я і ти. І яблунька між нами». Яблунька стає свідком щастя закоханої пари і символом кохання, що не повернути. Темі пошуку коханої та кохання присвячений вірш «Ти згубилась у житах». Автор підсумовує, що «Без кохання щастя не буває. Без кохання душі в’януть на землі».

Ряд творів з темою кохання містить авторську інтерпретацію традиційного образу дощу, як символу очищення, свіжості, нових відчуттів. Зливи і дощі можуть ставати і випробуванням, перешкодою, яку долає ліричний герой. Надзвичайно цікавий, філософський образ поданий у вірші «Дощі з гостей прийшли». Цей вірш входить в ряд творів, що можуть бути віднесені до філософської лірики, до якої належить і вірш «Стара погода», де оповідь ведеться ліричною героїнею. В цьому вірші автор використовує такі традиційні образи, як місяць та сонце.

Не можуть не привернути уваги вірші-заклики: «Лишаймося собою», «Слуги народу», «Щастя ходить поруч», «Спішімо жити» й інші. Тут – мудрість людини, що позитивно налаштована на світ. Автор ділиться з нами своєю концепцією життя, з якою неможливо не погодитись. Прості слова, а скільки важать! Є вірш-заклик до духовного осмислення своєї дороги до Бога («Дорога»).

Тема дороги та її сателітів нераз з’являється в збірці. Так у творі «Попутній вітер» душа мчить у даль, а попутнім вітром стає щастя. Цікавий образний ряд змальований у творі «Сповідь». Тут ліричний герой, ідучи своїм життєвим шляхом, обирає для себе ключовим принципом життя творіння добра. Герой визначає для себе: «Якщо я обійду чужу біду, // То гріх тяжкий візьму на світлу душу».

Глибоко символічним твором з домінантним образом дороги є вірш «Батьківська стежина». Шлях людини починається від батьківської хати, і тільки пам’ятаючи свій рід, маючи міцну опору, дорога ця буде широкою та прямою. Перегукується образ дороги з образом рушника в творі «Рушничок для сина»: «Мати свому сину // Рушничок тримає. // Мати свого сина // З доріг виглядає». Треба зазначити, що образ сина є концептуальним для творчості Йосипа Фиштика. Автор глибоко усвідомлює і підкреслює важливість виховати дітей у любові та повазі до батьків та Батьківщини, захистити їх від зла та кривди, навчити загальнолюдських цінностей і відпустити у світ, завжди чекаючи «на ріднім порозі» («Моєму синові»). Письменник окреслює і загрози, які несуть необдумані вчинки батьків для дітей. Одним з таких джерел дитячого смутку та журби стає розлучення батьків. Яскраво ця тема висвітлена у вірші «Незабудки».

У цій книзі все життя людини – життя з розлуками та зустрічами, стражданням і коханням, боротьбою та перемогами. Але, незважаючи ні на що, життя щасливе та наповнене любов’ю!

Творчість Йосипа Івановича Фиштика давно вийшла за межі України. Значна частина перекладена різними мовами. Його пісні розлетілися світом, створивши поетичне плетиво із центром в Дрогобичі. Це плетиво накрило всю земну кулю. Ось, тримаючи в руках ювілейний збірник на пошану заслуженого діяча мистецтв України Йосипа Фиштика «Контекст України: //Лишаймося собою», читаю листи поціновувачів його творчості з різних куточків світу. Вражає широта епістолярної географії: тут немовби вся Україна, а також Англія, Словаччина, Республіка Комі, Франція, Австралія, США, Італія, Білорусь й ін. Мистецька цінність пісень Й. Фиштика оцінена світовою спільнотою на найвищому рівні. Свідченням цього є і той факт, що пісні нашого дрогобичанина займають першість на численних фестивалях та конкурсах, вони не сходять з ефірів і зачаровують слухачів, прекрасна пісня «Мова колискова» зберігається у Лондонському Музеї кращих пісень світу і презентує українську культуру. А пісня «Листя падало на воду» кілька місяців утримувала першість на всеукраїнському радіофестивалі «Пісня року». Пісні «Ця земля – Україна», «Грона волі», «Український звичай», «Батьківська стежина», «Мамо, лишайтеся з нами», «Любисток долі», «В любові старості немає», «Попутній вітер», «Світ для двох» теж стали своєрідними візитівками письменника. Кожен слухач знайде для себе ту пісню, яка буде найбільш співзвучною до стану душі. Дрогобиччина за період свого довгого життя породила і відправила в світ вражаючу кількість яскравих талантів. Цей творчий струмок не пересихає і нині. Нове тисячоліття Дрогобич відкрив ім’ям Йосипа Фиштика! Переконана, що найголовніша пісня поета ще попереду!

У поетичному розкриллі сад щедро обдаровує господаря. У цьому сонцесяйному розмаїтті спалахує ім’я першого редактора Йосипа Фиштика, а нині його творчого побратима, заслуженого журналіста України, відомого українського поета-пісняра Павла Лехновського, якому вдячний талановитий учень люб’язно та шанобливо присвятив свій поетично-нотний збірник. Що ж, сентимент цей особливий та вельми символічний, бо художньо слово викохується у незвичайній колисці, з якою у «Євродомі», наче зі світлом, присутні душевне тепло і духовно-сердечна спонука.

Олена БИСТРОВА,

доктор філологічних наук, професор Дрогобицького державного

педагогічного університету імені І. Франка.

 

 P.S. Присвята Йосипа Фиштика колезі по творчості та наставнику Павлу Лехновському є досить доречною, адже він 15 травня відзначає 83-річчя. Працівники редакції газети «Бойківщина» та студія районного радіомовлення «Карпатський гомін» щиро вітають Павла Павловича з творчими та життєвими здобутками.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відео з конкурсу на посаду директора КНП “Турківська ЦРЛ”

Наша газета у PDF

Ми у Facebook

Facebook Pagelike Widget

Шукати на сайті

Архіви