В єдності - сила народу

Народний часопис турківщини

КОЛИ ЛЮБИШ СВОЮ РОБОТУ – ЛЕГШЕ ДОЛАТИ ПРОФЕСІЙНІ ТА ЖИТТЄВІ ПРОБЛЕМИ

Дата: 18.05.2018 Кометарі: 0

Серед великого різноманіття професій – медики є серед тих, без кого важко обійтися суспільству й кожній людині зокрема. Хоча, звичайно, і в системі охорони здоров’я є фахівців різних кваліфікацій, різної відповідальності, різного навантаження. Не применшуючи роль кожного, в переддень професійного свята, особливу увагу хочеться звернути на медсестер, які з давніх-давен були в пошані. Скажімо, в роки війни, важкопоранені називали їх сестричками, зрештою, як і в час сьогоднішньої російсько-української війни. І це не випадково. Завдяки вмінню та професійності, медсестри рятували й рятують сотні людських життів.

У системі охорони здоров’я Турківщини працює багато заслужених висококваліфікованих медсестер. Сьогодні наша коротка розповідь про Марію Кузьмак, яка жартома каже, що не вона обрала професію, а можна сказати, професія обрала її. Медиком стала не випадково. Пригадує, як з раннього дитинства по-дитячому лікувала своїх ляльок, уже тоді відчуваючи милосердя та потребу приходити людям на допомогу. З роками це почуття все загострювалося й набирало особливих рис.

Закінчивши Явірську школу, Марія без вагань вступила на навчання в Самбірське медичне училище, успішно склавши перед тим іспити. Три роки наполегливого опанування теоретичними знаннями – і ось у 2005 році вона вперше переступила поріг терапевтичного відділення Турківської КЦРЛ, яке тоді знаходилося в старому приміщенні. З приємністю і великою вдячністю вона згадує перші дні роботи, щирі поради та настанови досвідченого медика – медсестри Ольги Прокопів. Це такий собі був вступ до професії. Згодом, налаштована на ефективну роботу вона щораз збагачується досвідом від інших колег: Марії Будз, Галини Павлик, Марії Зубрицької (яка сьогодні перебуває на заслуженому відпочинку). Їхній досвід, добрі поради були для Марії безцінними. А тому сьогодні, відпрацювавши уже 14 років, вона й сама може бути наставником для молодих фахівців.

«Іноді буває досить важко. За зміну так набігаєшся, що мрієш лише присісти, але поступають хворі, і знову береш себе, як кажуть, в кулак, з розумінням, що треба надавати допомогу. І так відносяться в нашому відділенні до роботи всі працівники середньої медичної ланки, відчуваючи підтримку як моральну, так і професійну від лікарів», – каже Марія Кузьмак.

З її слів, бути медсестрою – це не лише володіти професійними навиками, треба бути добрим психологом, щоб знайти підхід до кожного хворого зокрема. Недаремно в народі кажуть, що лікують не лише медикаментами, а й людською увагою та турботою. Звичайно, Марія зізнається, що хотілося б мати вищу зарплатню, але це не є вирішальним показником в роботі. Найбільша вдячність для медика – щира подяка пацієнта, якою безперечно треба дорожити. Жодного разу вона не розчарувалася в своїй професії, адже має добрі стосунки в колективі та підтримку і розуміння рідних, які, в разі потреби, завжди допомагають у догляді за дітьми, підтримують морально. Це для Марії – надійний тил. Працювати, як відомо, медику доводиться і в нічний час.

Спостерігаючи, як підростає її донечка Вероніка, Марія напівжартома каже, що можливо в їхній родині буде медична династія. Дівчинка уже зараз, як і вона колись в дитинстві, бавиться в медика, лікуючи іграшкових пацієнтів.

У переддень професійного свята – Дня медичної сестри, ми щиро вітаємо представників цієї важливої, потрібної професії, з побажаннями добра, щастя, витримки і оптимізму.

Василь Васильків.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відео з конкурсу на посаду директора КНП “Турківська ЦРЛ”

Наша газета у PDF

Ми у Facebook

Facebook Pagelike Widget

Шукати на сайті

Архіви