В єдності - сила народу

Народний часопис турківщини

ДОБРI ЛЮДИ САДЯТЬ, А НЕГIДНИКИ ПАЛЯТЬ

Дата: 20.04.2021 Кометарі: 0

На жаль, квітень нас не тішить сонечком. Але в минулотижневі погожі днини лісівники Турківщини підготувалися до посадки лісових культур і у вівторок, 13 квітня,  хоч погода була не надто сприятливою, розпочали цю важливу роботу в урочищі Широке, неподалік Явори. Традиційно, впродовж багатьох років, вони опікуються придорожньою захисною смугою повз траси Львів-Ужгород. Хто проїжджає по цій магістралі, любується гарними смерками різної вікової стиглості,  які  взимку виконують  важливу захисну функцію, не даючи поривистим хуртовинним вітрам заносити снігом дорогу.

Цьогорічний виїзд на цю невелику лісову ділянку був водночас  і приємним, і сумним. Задоволення було від того, що  працівники ДП «Турківське лісове господарство» разом з директором Василем Барабашем,  головним лісничим Михайлом Леськівим  та працівниками Турківської міської ради, під керівництвом першого заступника міського голови Олега Гришканича, висадили декілька сотень молоденьких смерек. А сум огортав  через те, що якісь негідники підпалили на цій ділянці суху траву. Як наслідок – вогонь знищив чимало лісових культур, що були висаджені в попередні роки. Постраждали дерева різного розміру – від 50 см й до 3 метрів заввишки. Та більше того,  хтось додумався зрубати тут вершки красивих смерек, очевидно на новорічні ялинки. Близько, зручно, далеко до лісу не доводиться ходити, а про людську совість та гідність ніби забули.

Садили в цей  день лісові культури й  на місці, де десять років тому започаткували висадку у вигляді тризуба. І тут справді сформувався зелений Герб України, за яким щорічно проводять догляд. Але знову ж таки, на подив, й тут негідники зрубали 5 ялинок, не затративши багато часу та зусиль для їх пошуку. Зрозуміло, що обуренню від таких дій в охоронців лісу не було меж. А загалом в цей день було посаджено близько 1200 саджанців породи смерека, дугласія та модрина.

З настанням тепла турківські лісівники, згідно проекту лісових насаджень,  мають у планах  заліснити дві  ділянки, площею 2 га , на території Зубрицького лісництва та  провести доповнення лісових культур, що були залишені під природне поновлення на рубках перепрофілювання – на площі 36 га. Посадкового  матеріалу в них є достатньо і вже найближчим часом ці роботи, без сумніву, буде виконано.

 Але, попри це, турбує лісівників неконтрольована ситуація із підпалом сухої трави. Через це вогонь добирається до лісових масивів і знищує все  живе на своєму шляху, дерева  десятирічної чи двадцятирічної стиглості і весь підріст. Турківські пожежники  лише за три дні перед  похолоданням 12 разів виїздили на такі пожежі, витративши чимало пального. А якби в цей час трапилося займання в якомусь житловому будинку, то, зрозуміло, вчасно приїхати їм би не вдалося. І все через банальну людську вседозволеність та безкарність.

Постає питання: як з цим злом можна боротися? Прохання чи пояснення про шкідливість спалювання минулорічної трави, де, зазвичай,  викидаємо багато пластику, інших відходів, для здоров’я людини нічого не допомагають. Але, як на мене,  про досить ефективний спосіб, який би варто було узаконити на державному рівні, розповів головний лісничий ДП «Турківське лісове господарство» Михайло Леськів. Його зміст. Якщо людина  побачить сусіда чи випадкову особу, що займається умисним підпалом, й повідомить в компетентні органи, а ті, через правовий механізм, притягнуть любителя таких забав до адміністративної відповідальності, наклавши на нього, для прикладу, 17 тис. грн.. штрафу, то  5 тис. із них варто б віддавати інформатору. Він таким чином зароблятиме кошти, турбуючись про довкілля. Подібна практика вже багато десятиліть існує в Німеччині. За такі дії там ніхто не ображається, а з роками всі звикли жити за моральними і суспільними правилами. Власне, тому в цій державі сьогодні є порядок.

Розповів Михайло Михайлович ще й історію дворічної давності. Після однієї  з  пожеж, що перекинулася на лісовий масив з підпаленого поля, в с. Ісаї,  в урочищі Під багняками лісівники побачили моторошну картину. Виїхавши на місце, він із лісовою охороною виявили п’ятеро мертвих  обгорілих  диких кабанчиків. Отож, можна собі уявити, скільки подібна пожежа знищує зайців чи пташенят.

Дивно, але чомусь люди, які вважають себе християнами (і часто моральними), не задумуються, створюючи пожежі в екосистемах, про велику гріховність таких дій, не відчувають себе аморальними. Згодом їхні вчинки переймають діти, не розуміючи, що  чисте довкілля – це запорука нашого здоров’я та життя.

Василь Васильків.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наша газета у PDF

Турка з висоти пташиного польоту

Шукати на сайті

Архіви