Народний часопис турківщини

У переддень 9 травня ми ще раз задумуємося над тим, скільки людей, що пройшли страшне горнило Другої світової війни, залишилося поміж нас. Ті одинці, яким доля дарувала дожити до 90, чи трішки більше, не потребують особливого возвеличення, а елементарного – нашої уваги та розуміння.

Сьогодні на Турківщині з сотень ветеранів залишилося лише – 14, двоє з яких мешкає у м. Турка, а решта – в селах району. 8 травня, в День пам’яті та примирення, заступник голови Турківської райдержадміністрації Юрій Лило та секретар Турківської міської ради Олександр Гвоздінський відвідали 91-річного Тимофія Іжика. Роки та хвороба прикували його до ліжка. Вітаючи ветерана з історичною датою перемоги над фашизмом, гості загадали й про його день народження, яке відсвяткував 10 травня.

А на поминальному заході, що відбувся на міському кладовищі, прибув лише Олексій Ярута, який виступаючи розповів про свої юнацькі буремні воєнні роки. Про те, як з боями дійшов аж до Праги. З великим сумом і болем згадав Олексій Михайлович і про сьогоднішню російсько-українську війну, на якій, через імперські інтереси Росії гинуть сотні людей. Змістовними і повчальними були виступи й уже згадуваного Юрія Лила, а також помічника депутата Верховної Ради України, історика за фахом – Ірини Кіри. З приємністю і вдячністю вона згадала всіх, хто в різні роки боровся за українську незалежність, не дивлячись, в яких мундирах та під якими стягами.

Уже не вперше прибув на Турківщину аж з Одеси Микола Навенгловський – сьогодні пенсіонер, а в недалекому минулому капітан третього рангу. В Турці на кладовищі похоронений його батько, що загинув неподалік нашого міста у 32-річному віці.

Вклонившись світлій пам’яті найріднішій людині, він просив звернутися до влади, громадських організацій з проханням утримувати могили загиблих воїнів у належному стані, наголосивши, що судити треба не солдатів, що виконували наказ, а генералів та політиків, які розв’язують війни.

У поминальних заходах взяли участь представники Турківської районної ради, керівники міста, воїни-афганці, учасники АТО, прикордонники, учні шкіл.

Традиційно священнослужителі різних конфесій відправили панахиду, а потім до підніжжя могил лягли квіти від тих, хто прибув помолитися за убієнних у Другій світовій війні, та тих, хто поліг на Турківщині.

Василь Васильків.