В єдності - сила народу

Народний часопис турківщини

КЛІЄНТ ЗАВЖДИ ПРАВИЙ, або як не стати жертвою недобросовісного продавця

Дата: 13.07.2018 Кометарі: 1

 “Залишіть Вашу сумку у камері схову”, “У нас фото/відео зйомка заборонена!”, “Не рухайте товар, я вам зараз все сама покажу”, «У мене немає здачі»…. і так довго і далі. Ці фрази нам часто доводиться чути у магазинах та супермаркетах мало не щодня. Та мало хто знає, що подібні прохання (деколи в наказовій формі) є незаконними. Нещодавно був свідком випадку у турківській “Рукавичці”, коли жінка, намагаючись розійтись із іншим покупцем у вузькому проході, випадково зачепила куряче яйце. Воно впало на підлогу та розбилось. До неї одразу підійшли працівники магазину і повідомили, що вона зобов’язана оплатити пошкоджений товар. Жіночка, трохи зніяковівши, підійшла до каси та заплатила. Звичайно, втрата невелика – близько 2 грн. Однак, якби вона знала свої права, то цього б не було, а працівники магазину отримали б добрий урок, що їхня вимога – незаконна.

Для того, аби таких випадків у нас було якомога менше, ми підготували відповіді на найбільш часті запитання клієнтів супермаркетів та магазинів:

Чи обов’язково залишати рюкзак чи сумку у комірчині супермаркету?

Ні. Особливо, якщо там у вас залишаються цінні речі, документи тощо. Адже ці комірки, що замикаються на ключ, нічим не відрізняються від інших меблів у торговельному центрі. Супермаркет не надає вам послуг зберігання (як у камері схову на вокзалі), ви не укладаєте договору найму (як із банківським сейфом), а тому відповідальності за залишені речі працівники магазину не несуть. Тому заборонити вам увійти на територію закладу з рюкзаком за плечима чи невеликою сумочкою охоронці не мають права.

Чи треба платити за ненавмисне розбитий чи пошкоджений товар?

Не треба. Якщо чашка (у нашому випадку – яйце) просто вислизнула у вас із рук – не поспішайте за неї платити. Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу, ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором, або законом. Ви – не власник, поки не заплатите за чашку. Якщо працівники закладу наполягають на вашій вині, то її потрібно спершу довести. Наприклад, у суді, якщо супермаркет не полінується туди звернутися. Самостійно стягувати такі виплати він не має права. Може тільки зафіксувати факт пошкодження свого майна.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, а також забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Розбита чашка – неналежна якість. Яйце – теж.

Чи можна фотографувати чи проводити відеозйомку у закладі торгівлі?

Так, можна. Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово, або в інший спосіб – на свій вибір. Обмеження можуть бути, якщо фотографування стосується національної безпеки, територіальної цілісності. Інших підстав для обмеження права фотографувати товар Конституція не зазначає. Також стаття 50 Конституції України гарантує кожній людині право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Отже, заборона фотографувати товари суперечить Конституції.

Чи можуть працівники магазину заборонити торкатися, або оглядати його?

Зауваження продавців товару на кшталт «Не чіпайте руками, ми самі вам покажемо», є необґрунтованими. Згідно з частиною 2 статті 700 Цивільного кодексу України, покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

У Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (пункт 11 розділу 2) зазначено, що продавець зобов’язаний створити споживачу зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів.

Також частина 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» зобов’язує продавця всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Тому покрутити в руках навіть шубу вам ніхто заборонити не може.

Чи можна у супермаркеті, по дорозі до каси, спожити товар?

Прямої заборони споживати продовольчі товари до моменту їхньої оплати в Законі «Про захист прав споживачів» немає. Проте, поки ви не заплатите за товар, він є власністю супермаркету. Працівники можуть вам зробити лише зауваження і попросити заплатити за нього на касі. Якщо відмовитеся оплачувати, то матимете справу з поліцією.

Як оплатити товар, якщо вартість на ціннику й на касі різниться?

Явище, зараз особливо поширене, коли курс гривні стрибає щодня, а продавець змінює ціни, щоб уникнути збитків.

Коли ви купуєте, наприклад, пакет молока, відбувається укладення договору купівлі-продажу з супермаркетом. Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу, продавець зобов’язується передати товар у власність покупцеві, а покупець приймає, або зобов’язується прийняти цей товар і сплатити певну грошову суму. У статті 691 ЦК зазначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Отже, грошова сума – ціна – є умовою договору, яка вам відома і на яку ви погоджуєтесь.

Поки ціна молока існує лише в базі даних, але не на ціннику, продавець, чи супермаркет, не має права вимагати від вас оплати молока за новою ціною. На цю умову договору (вона просто не була вам відома) ви не давали згоди. А без спільної згоди обох сторін, договір укласти неможливо.

Молоко вам або продадуть за старою ціною, або відмовляться продавати. Причому просто так вам щось не продати не можуть, бо супермаркет взяв на себе обов’язок продавати товари кожному, хто до нього звернеться, тобто виконувати умови публічного договору купівлі-продажу (так само, як і готелі, банки, установи зв’язку). Це стаття 633 Цивільного кодексу України. Якщо супермаркет необґрунтовано відмовляється від публічного договору, то повинен відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Можете з того приводу звернутись або до адміністрації супермаркету, або до суду.

Чи можна відмовити охоронцю в огляді своїх речей?

Можна. Охорона магазину не має повноважень проводити огляд , чи обшук. Це можуть робити тільки правоохоронні органи, і тільки у випадку, якщо є підозра, що людина вчинила адміністративне порушення. Тому, якщо охоронець вимагає показати йому вміст вашої сумки, а ви вважаєте, що підстав для цього немає, — вимагайте викликати поліцію.

Втім, можна погодитись показати свою сумку, так само, як і чек. Це швидше залагодить конфлікт. І пам’ятайте, що у великих торгових мережах (а часто – і в малих) є засоби відеоспостереження. Тому не варто хитрити і чинити протизаконні дії у супермаркеті.

Що робити, якщо у продавця немає решти?

Дуже часто у магазинах (переважно – невеличких) можна почути: «В мене немає решти. Ідіть розміняйте гроші». Але чи повинен бігти покупець по найближчих ятках з проханням розміняти крупну купюру, чи все ж таки це робота продавця?

Не біжіть міняти гроші, якщо немає решти у продавця. Слід почати з того, що якщо продавець відмовляється продати товар, гордо промовляючи: «У мене немає здачі», він – порушник Закону, і за це в нашій країні навіть передбачена адміністративна відповідальність (постанова НБУ № 72 від 19.02.2001р), згідно неї ці нещасні монети та дрібні копюри, яких постійно не вистачає, мають бути в тій кількості, скільки необхідно для нормального товарообігу.

Як відстояти свої права? Варіантів декілька. Але, на жаль, слід забігти наперед і відзначити, що швидких методів змусити касира дати Вам решту не існує.

Ми можемо їх тільки виховувати. Можна, наприклад, написати скаргу в спілку захисту прав споживачів. Вони зобов’язані будуть провести перевірку і, можливо, оштрафувати керівника закладу чи приватного підприємця.

Підготував Костянтин МАЛЕТИЧ.

 

  • Вітус Берінг :

    Підпунктом 2.13 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України №637 визначено, що підприємства та підприємці мають забезпечувати наявність у касі банкнотів і монет для видачі здачі. Відсутність такої розмінної монети є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.164-2 КУпАП, що загрожує посадовим особам підприємства штрафом на суму від 8 до 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн).

    Тому, якщо вам кажуть, що не мають здачі (решти), то таким чином вчиняється правопорушення. Повідомляєте про це поліцію, яка це фіксує. В подальшому відповідний протокол повинна скласти Державна фінансова інспекція (колишня КРУ), матеріали до якої повинна буде передати поліція.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наша газета у PDF

Турка з висоти пташиного польоту

Ми у Facebook

Facebook Pagelike Widget

Шукати на сайті

Архіви