В єдності - сила народу

Народний часопис турківщини

ЗУСТРІЛИСЯ Й СТВОРИЛИ АСОЦІАЦІЮ ПРОКУРОРІВ ТУРКІВСЬКОГО РАЙОНУ

Дата: 30.07.2018 Кометарі: 0

Минулої суботи, вперше в історії прокуратури Турківщини, з ініціативи заступника начальника департаменту забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури України Миколи Зубрицького та прокурора Турківського відділення Самбірської місцевої прокуратури Наталії Рибчич, відбулася зустріч друзів, тих, хто в різні роки працював у прокуратурі нашого району. Недивлячись на те, що захід організовували у стислі строки, зібралося майже 20 осіб, серед яких діючі прокурори, пенсіонери. З нагоди цієї події, Турківщину відвідав, взявши участь у зібранні, прокурор Львівської області Юрій Квятківський. Виступаючи, він високо оцінив проведення такого заходу, подякував організаторам. На його думку, це зближує людей, проходить обмін досвідом, коли старші прокурори можуть поділитися ним з тими, що трудяться у правоохоронній системі сьогодні.

Загалом відбулася невимушена дружня розмова. Всі учасники мали можливість висловити свою думку як з приводу зорганізованої зустрічі, так і розповісти про свою роботу в прокуратурі. Цікаво було слухати колишнього прокурора Турківського району радянських часів Михайла Квятковського. Він, окрім чисто професійних епізодів, розповів , як комуністична система змушувала, в тому числі й правоохоронців, брати участь в антирелігійній пропаганді: їздити по селах, щоб місцеві жителі не колядували чи не маїли будинки на Зелені свята, або ж на Великдень не святили паски. Хоча при цьому всі розуміли, що це повна безглуздість, але така була репресивна система. Сам же Михайло Львович зізнався, що після таких поїздок в села району на Різдвяні свята, він щороку відвідував своїх батьків на Святу вечерю. Не   менш цікавою була розповідь і Миколи Рибчича, який був першим прокурором   Турківщини в незалежній Україні. В цей час також не бракувало різних курйозів та перегинів. А найбільше на прокурорській посаді відпрацював на Турківщині Михайло Дицький. Під його керівництвом професійно формувалося багато молодих працівників, які згодом обійняли та обіймають високі посади. До речі, сам Микола Зубрицький починав свою прокурорську кар’єру, як кажуть, під чуйним керівництвом Михайла Івановича. Цікавими були спомини про роботу в нашому районі Олега Телефанка, Віктора Кудрича, Павла Дердзяка, Андрія Рика, Андрія Затварського.

Добрим словом згадали й колишнього прокурора, уродженця Сколівського району, нині покійного Михайла Римця. Власне він, працюючи на Турківщині, збудував приміщення, де сьогодні знаходиться прокуратура.

Майже з усіма, хто був присутній на зустрічі, мав нагоду працювати ( спочатку – в статусі адвоката, а згодом судді Турківського районного суду) Іван Федитник. Він також згадував судово-прокурорські колізії; завдяки професіоналізму, їх успішно вдавалося вирішувати.

У невимушеній, дружній обстановці приємний настрій товариству додавали троїсті музики, спеціально запрошені на свято. Особливо це стосувалося тих, хто рідко буває на Бойківщині, а відтак не має можливості часто слухати наживо запальні бойківські мелодії. Несподіваним сюрпризом стала для гостей і музично-пісенна творчість знаного нашого земляка, начальника податкової поліції Львівської області Любомира Лоневського. Після привітальних слів, він виконав цілий ряд мелодій на сопілці та акордеоні. Особливо емоційно присутні сприймали пісні у його виконанні про Україну, матір та звичні для всіх нас – народні.

Отримавши чимало позитивних вражень, всі присутні одноголосно вирішили в третю неділю липня проводити такі зустрічі щорічно. Другим важливим питанням стало створення асоціації прокурорів Турківського району, до якої, окрім тих, що зібралися, я переконаний, долучатимуться все нові й нові учасники. Вона стане таким собі майданчиком з обміну досвідом і, що найважливіше, – в допомозі жителям Турківщини у вирішенні юридичних питань.

Надзвичайно позитивно оцінив цю зустріч та прийняте рішення Микола Зубрицький, який готовий і надалі сприяти тому, щоб ті прокурори, кому доля випала в різні роки працювати на Турківщині, мали можливість спілкуватися, ділитися досвідом, та й просто зустріти старих друзів.

Василь Васильків.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Наша газета у PDF

Турка з висоти пташиного польоту

Ми у Facebook

Facebook Pagelike Widget

Шукати на сайті

Архіви