Народний часопис турківщини

У середу в районному Народному домі урочисто відчинив свої двері для  жителів, гостей, туристів нашого міста і району, шанувальників давньої бойківської культури краєзнавчий музей. Про цей день давно мріяв методист  з народних промислів і роботи з дітьми Турківського РНД, талановитий гуморист, багатолітній член народного драматичного колективу Турківського районного Народного дому Микола Комарницький. Як бачимо, мрія ентузіаста здійснилася. Ідею створення такого музею  п. Микола, як він сам зізнається, виношував ще з 2000-го року. Інколи ночами не спав, усе думав, як втілити задум в життя. Дуже багато різних експонатів вдалося зібрати йому за  роки праці на ниві культури. Старовинний бойківський одяг, бойківську вишивку, макети церков Бойківщини, побутові речі, знаряддя праці  етнічних бойків – усе це приносили з усіх-усюд йому люди, іноді навіть не знайомі, а також колеги по роботі – працівники сільських народних домів. Було велике бажання у Миколи Юліановича  не заховати усе це у глибоку шухляду, а показати всім, особливо молодому поколінню, як жили їхні предки. Своїми планами стосовно створення краєзнавчого музею Микола Комарницький поділився з директором РНД, заслуженим працівником культури України Петром Косачевичем. Петро Іванович з розумінням поставився до ідеї колеги, підтримав ентузіаста у його намірах, і робота зі створення музею розпочалася.

Приміщення під музей винайшли на другому поверсі – на місці колишніх зубопротезних кабінетів приватного підприємця Василя Дубравського.  Дякуючи йому, кімнати були збережені і залишені у доброму стані, тож  ремонтувати їх не знадобилося. Залишилося лишень гарно оформити їх. Над цим і працював п. Микола.

 І слід сказати, що це у Миколи Юліановича вийшло. Музей – напрочуд гарний. У ньому виставлено напоказ 600 експонатів. Є тут три тематичні кімнати: одна – інтер’єр бойківської хати,  в якій знаходиться старовинна бойківська піч, дві колиски – з Кривки і Верхнього Висоцького (одна – підвісна), бамбетель, креденс з посудом, лавки, ткацький верстат, інший сільськогосподарський реманент та речі побуту бойків, а ще дуже багато вишивок та рушників; друга кімната приваблює відвідувачів оригінальною виставкою великодніх писанок, зроблених руками вмілих писанкарок, та стендами з фотографіями, які розповідають про минуле і сьогодення Турки, зокрема й про те, як зароджувався рід Комарницьких; третя кімната – духовна, або кімната сакрального мистецтва, де експонується 14 макетів дерев’яних церков Бойківщини, виготовлених відомим в Україні майстром зі Львова Михайлом Яцковичем, є тут дуже старовинні  ікони, вишивки, знімки храмів нашого району – «Слово Боже – нам указ», Різдвяна шопка, виготовлена руками самого Миколи Комарницького. Словом, є на що подивитися.

 Приміщення музею, за участі  працівників РНД,  сільських народних домів, освятив настоятель церкви Різдва Христового м. Турка о. Микола Різак.

– Думаю, що музей ще збагатиться новими експонатами, коли люди побачать ті старання, ту клопітку роботу, прийшовши сюди на екскурсію. Нехай Бог допомагає вам у вашій праці, Миколо Юліановичу, – сказав о. Микола.

– Наш край надзвичайно багатий на краєзнавчі речі, які не повинні би пропасти, – наголосив, виступаючи на церемонії відкриття музею, директор РНД Петро Косачевич. – Я дякую Миколі Юліановичу за те, що він знайшов час і можливість зайнятися тим, аби ці кімнати прикрасити, збагатити бойківськими реліквіями, зробити такими, що коли зайти сюди, у людини радіє душа.

До речі, в нашому районі при сільських народних домах створено 10 музейних кімнат, а десь є краєзнавчі кутки. Дуже гарні музейні кімнати зроблені в Нижній Яблуньці, Сигловатому. Проблема в тому, що не всюди є вільні приміщення для створення таких кімнат. Цьогоріч, окрім відкриття краєзнавчого музею в Турці, ведеться робота над створенням подібного музею в Хащові.

Ольга Тарасенко.