Народний часопис турківщини

Сьогодні я – пенсіонер, але у свій час не один десяток років відпрацював на автобусі. Їздив у різні населені пункти і добре знаю важливість цієї роботи. З огляду на мою трудову діяльність, можу порівнювати як стан пасажирських перевезень, так і стан доріг в районі так званих радянських часів і теперішніх. Не кажу, що тоді все було так гладко й без проблем. Іноді не вистачало автобусів, часто вони їздили переповнененими, та й було значно менше маршрутів, ніж сьогодні. Щоправда, сільські дороги були тоді в кращому стані, особливо коли йдеться про кінець 80-х років.

Пригадую, як восени та взимку, для прикладу, в с.Лімна завозили велику кількість гравію, а потім, з настанням тепла, розвозили по дорозі, ремонтуючи одну ділянку шляху за іншою. Зараз, на превеликий жаль, хоч і робляться деякі зусилля по ремонту доріг (маю на увазі, сільських), але вони перебувають у жалюгідному стані. Взяти хоча б ту, яка зветься Турка-Лопушанка. Не знаю, хто придумав ремонт доріг шляхом розрихлення, а потім вкатування виритого щебеню впереміжку з глиною. Я не фахівець з будівництва доріг, але вважаю це повним невіглаством. Як приклад, можу навести ділянку дороги, неподалік Лімнянського НВК. Упродовж багатьох років тут ніяк не вдається ліквідувати величезну яму, яка після дощів перетворюється на озеро. Після проведеного вище названого ремонту, вона стала ще більшою, хоча на декілька тижнів її ніби вирівняли. Сьогодні, коли по цій ділянці проїжджає легковик, то вода хлюпає аж на капот.

А минулої середи тут трапився випадок, який міг обернутися загрозою для здоров’я пасажирів. У рейсового автобуса на ходу відлетіло переднє колесо. Дякувати Богу, що він рухався на невеликій швидкості. А якби автобус з такою небезпечною поломкою виїхав на трасу (для прикладу, з Турки до Львова), можна собі уявити, що б сталося, якби колесо відлетіло на швидкості 80 чи 90 км/год.

Як на мене, дуже часто пасажири, їдучи в сьогоднішніх автобусах, які є далеко не новими, таки ризикують  своїм здоров’ям. Я не кажу, що це одноосібна вина перевізників, хоча й вони мають дбати про технічний стан транспортних засобів. Я апелюю до влади та працівників шляхової галузі, зробити все можливе, аби відремонтувати дороги. І коли вони будуть у доброму стані, тоді й автобуси їздитимуть безпечніше.

Знаю, що це зробити непросто, але конче необхідно. Інакше може прийти час (як це вже було в нашій історії), коли з транспортним забезпеченням район мав величезні проблеми.

Микола Мотичак,

житель с. Лімна.