В єдності - сила народу

Народний часопис турківщини

НОВИЙ ФОРМАТ – НОВІ ЗАВДАННЯ: уже в наступному, 2020-му році, місцеве самоврядування працюватиме з новими повноваженнями

Дата: 06.12.2019 Кометарі: 0

Напевне цьогоріч органи місцевого самоврядування в Україні відзначатимуть своє професійне свято в такому форматі, як сьогодні, уже востаннє. У наступному році, у зв’язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи, їх структура зміниться. Відповідно новостворені громади отримають нові повноваження, а відтак ще більшу відповідальність перед виборцями.

Сьогодні, у переддень Дня місцевого самоврядування, ми зустрілися з головою Турківської районної ради Володимиром Лозюком, щоб обговорити широкий спектр питання, що так чи інакше входять в компетенцію представницьких органів.

–Володимире Омеляновичу, так співпало, що наша розмова відбувається не лише у переддень професійного свята працівників органів місцевого самоврядування, а й в часі завершення 2019 року. Хочу поцікавитися, яким цей рік був для Вас?

– Дякувати Господу Богу, що він не приніс нам серйозних катаклізмів, район розвивався у звичному ритмі, багато вдалося зробити, хоч, як завжди, не все. Успішно ми завершили роботи зі всіх 23  мікропроектів, які стали переможцями. Йде до завершення ремонт Народного дому в м. Турка, перекрито дах лікарської амбулаторії в с. Верхнє Висоцьке,  дякуючи депутату Львівської обласної ради Ігорю Комарницькому, який посприяв у будівництві; капітально відремонтовано частину дороги Турка-Ільник та Турка-Лопушанка. Надіємося, що в наступному році ці роботи буде продовжено. Як і в попередні роки, сьогодні маємо заборгованість по заробітній платі, але є запевнення, що до 10 грудня її таки буде погашено і будемо, як годиться, святкувати новорічні та різдвяні свята.

– Перш, ніж святкувати, очевидно, треба пережити бюджетний процес, який уже розпочався. І, як завжди, він, очевидно, не простий.

–                Безперечно, є чимало проблем, коштів з державного бюджету обіцяють дати менше. Зокрема це пов’язано з реформою вторинної ланки медицини, зрештою, як і освіти.

У бюджеті традиційно ми пропонуємо підтримку усім державним установам, що знаходяться на території району. Досвід показує, що з нашою підтримкою їм значно легше працювати. Взяти для прикладу, підтримку філій районних шляхових організацій (це допомога у придбанні пального, шин і т. ін.).

На відміну від попередніх років, бюджет медицини буде досить-таки малим, адже ми фінансуватимемо цю галузь лише в першому кварталі, а дальше це робитиме Національна служба здоров’я за схемою «Гроші  ходять за пацієнтом». Медики будуть змушені заробляти гроші. У районі вже, в принципі, створено комунальне некомерційне підприємство «Турківська районна лікарня». І від того, наскільки ефективно воно працюватиме, залежатиме фінансове благополуччя медиків. Думаю, що бюджет ми затвердимо безпроблемно і, в міру наявного фінансового ресурсу, допомагатимемо й малозабезпеченим сім’ям, учасникам АТО, словом, усім тим, хто щось хоче робити.

– Володимире Омеляновичу, сьогодні вже можна зробити проміжний аналіз реформування первинної ланки медицини. На Вашу думку, воно пройшло успішно, а чи проблематично?

– Думаю, реформа первинки на правильному шляху, хоча початкова стадія мала різні нюанси, але процес запущено, укладено відповідну кількість декларацій, держава забезпечує амбулаторії транспортом, крок за кроком рухаємося вперед. З початку року ми вже отримали 5 нових позашляховиків, найближчим часом буде ще 6. Тішить, що в нас збільшилася кількість сімейних лікарів, яких на початку реформи катастрофічно не вистачало. Сьогодні важлива проблема – це невелика заробітна плата середнього та молодшого медичного персоналу, але ми працюємо над її вирішенням, і віриться, що щось вдасться зробити. Наше завдання – довести до ладу лікарські амбулаторії, щоб пацієнтам, які приходять сюди , було затишно, тепло і зручно. Визнаю, що не вдалося завершити реконструкцію лікарської амбулаторії в с. Лімна, але я переконаний, в наступному році й цю важливу проблему ми вирішимо.

Нас чекають дещо більші проблеми в недалекій перспективі. Коли запрацює вторинка, первинна ланка медицини перейде на електронний документообіг. Це електронні скерування, рецепти, і, власне, медичний персонал має бути до цього готовий. Працювати доведеться злагоджено, щоб хворі, яких скеровує сімейний лікар, не їхали до Львова чи Самбора (вони на це мають право), а отримували кваліфіковану допомогу безпосередньо в Турці. Від цього залежатиме й заробітна плата працівників вторинки, зрештою, й існування відділів.

Але я – оптиміст: думаю, за перший квартал вторинка відшліфує свою роботу. Районна рада завжди готова підставити своє плече не лише медикам.

– Гаразд. Бачу Ваш оптимізм у плані медичної реформи, а чи є він в питаннях реформи освіти, яка також буде неминучою?

– Думаю, що без оптимізму складно жити. Але логічне позитивне  продовження в контексті освіти він може мати лише тоді, коли знайдемо порозуміння в середовищі педагогів та з громадами. Досі ми все робили для того, щоб в кожному селі була школа, функціонувала вона безперебійно, педагоги отримували непогану зарплату. Але в перспективі все зміниться.

Я вже декілька разів наголошував – для того, щоб із впровадженням реформи мінімізувати болючий процес скорочення педагогічних працівників, ми маємо  розпочати серйозно працювати над реформами. Створити опорні школи в межах освітянських округів, де функціонуватимуть й філії. Опорні навчальні заклади держава забезпечить необхідним устаткуванням, технікою, словом, це буде школа, де надаватимуть якісну освіту. Але сьогодні в багатьох селах педагоги не хочуть щось змінювати, більше того – часто налаштовують людей на негатив. Мовляв, влада хоче закрити школи. Насправді ж,  в філії просто зміниться функція директора. Він не зможе призначати вчителів, а буде просто керівником. Чимала кількість сьогоднішніх директорів принципово з цим не хочуть погодитися. Я переконаний, що, втілюючи програму «Шкільний автобус», ми сьогодні можемо доставляти до опорних шкіл учнів старших класів, і в цьому мають бути зацікавлені, в першу чергу, батьки, адже там буде якісна освіта. Наразі ми плануємо створити 5 опорних закладів. І це буде зроблено, не дивлячись на супротив педагогів і місцевих громад. Держава не буде вкладати кошти в неперспективні малокомплектні школи, а кошти (щось подібне, як в медицині) ходитимуть за учнем. І від того, скільки є учнів у школі, заклад отримає кошти. Сьогодні ми маємо величезний розрив у вартості навчання. Якщо в Турці чи Нижній Яблуньці – це 9 тис. грн. (на одного учня), то у віддаленому селі, де навчається 30 чи 40 учнів, – 60 і більше тис. грн. Сьогодні замість того, щоб на перше місце поставити якість освіти, ми просто безглуздо вкладаємо кошти в приміщення шкіл.

Освітяни мають розуміти, що вони фінансуються з державного бюджету, в залежності від кількості учнів, а доплачувати їм з місцевого ми просто не маємо можливості.

Я аж ніяк не хочу образити педагогів, але сьогодні якість освіти в районі (і це засвідчує ЗНО) є низька. Наша найкраща школа сьогодні  на дуже віддаленому місці в обласному рейтингу. І тут є над чим задуматися. Вступить в дію реформа – тоді буде зовсім інший підхід і вимоги до педагогів. Жити по-старому просто ніхто не дозволить.

– Володимире Омеляновичу, вкотре хочеться почути Вашу думку щодо перспективи адміністративно-територіальної реформи.

– Вона неминуча. Але важливо в цьому плані те, щоб створені територіальні громади були справді спроможними і самодостатніми, функціонували ефективно, з користю для людей, Я вже неодноразово висловлював свою позицію, яка стосується того, що в нашому районі має бути одна територіальна громада. Хоча в минулому ми вже малювали спершу 12, 8, а потім зійшлися на чотирьох. Відповідне рішення прийняла й сесія районної ради. Львівська ОДА бачить на теренах Турківщини 2 громади. Маємо ще 2 місяці, які дав нам Кабінет Міністрів для добровільного об’єднання. Я готовий залучати фахівців, голів сільських рад, як кажуть, з олівцем в руках рахувати – як і за які кошти житимемо. Я собі не уявляю, за які кошти місцеві громади утримуватимуть пожежні команди, техпрацівників у школах, забезпечуватимуть опалення ФАПів та амбулаторій і т. ін. Мусимо розуміти, що ми надто мало заробляємо. Відповідно, не можемо здійснювати в достатній кількості видатки. В районі немає великих підприємств, платників податків; цьогоріч і лісгоспи переживають скруту, зменшилися надходження в бюджет і від них. Думаю, що ми ще маємо шанс прийняти правильне рішення і створити в районі одну ОТГ. Я пропонував це зробити ще на позаминулій сесії, але чомусь, на жаль, до цього ніхто не прислухався. Депутати районної ради, сільські голови мають розуміти, що від того, як ми вирішимо питання адміністративно-територіальної реформи, залежатиме наше майбутнє. Іншими словами, нас згадуватимуть добрими словами, а чи навпаки.

– Тривалий час ми ведемо розмови про створення на Турківщині привабливої рекреаційної території. Чи є тут перспективи?

– Я вважаю, що великий туристичний бізнес до нас не прийде. Найперше через те, що інвестор хоче, перед тим як вкладати гроші, бачити перспективу. Сьогодні в нас жодна сільська рада не може через нестачу коштів забезпечити  інвестору ділянку з підведеними комунікаціями. А тому наша перспектива – в сільському зеленому туризмі. Це гостинні малі оселі з автентичною бойківською кухнею, гарною піснею, добрим словом господарів і пристойними умовами для проживання. На мою думку, такий відпочинок сьогодні в значній мірі цікавить туриста. Але ж, дивіться. В цьому році ми передбачали кошти на підтримку такого виду туризму, але ж ніхто ними не скористався. Тому стоїть питання: чи варто робити програму на 2020 рік?

– Декілька слів про митні переходи на Турківщині, які вже всім нам набили оскому. Яка в них перспектива?

– Важко говорити про перспективу, адже на їх облаштування потрібні величезні кошти. Наразі працюємо в плані підготовки до їх майбутнього відкриття. За кошти обласної ради в минулому році було виготовлено проектно-кошторисну документацію на дорогу  від Борині аж до кордону в Боберці. А на останній сесії ми виділили для співфінансування незначну суму грошей на таку ж документацію по дорозі Турка-Лопушанка. Іншу необхідну суму обіцяє вишукати депутат Верховної Ради України Андрій Лопушанський. У черговий раз ми наголосили на темі відкриття митного переходу, організувавши Дні добросусідства на базі Західного спортивно-реабілітаційного центру. Та й в Лопушанці були організовані подібні зустрічі. Я вірю, що спільними зусиллями нам таки вдасться відкрити пункт пропуску. І незалежно, де це буде – в Боберці чи Лопушанці, важливо, щоб він був. Це дасть важливий поштовх для розвитку Турківщини.

– І ще одне питання: чи й надалі працюватиме район в плані реалізації мікропроектів Львівської обласної ради?

– Так. Як і в минулому році, ми подали на конкурс 44 проекти. І чекаємо, скільки з них отримає схвалення. Хочу наголосити, що це добра перспектива для розвитку територій, адже люди, вкладаючи свою дольову участь, мають пряму зацікавленість в тому, щоб той чи інший проект був успішний. Мені подобається, як в цьому плані працює Вовченська сільська рада, і зокрема депутат районної ради Микола Лило та депутат обласної ради Михайло Дзюдзь. Щороку вони втілюють по два, і навіть три проекти. І результат чудовий: освітлено майже все село, зроблено капітальний ремонт лікарської амбулаторії, Народного дому. Добре працюють в цьому плані й в селах Сянки, Ільник, Матків, Ластівка, Явора. Але, на жаль, є села, де до мікропроектів відносяться абсолютно байдуже – як сільські голови, так і депутати районної ради. Щоб усі зрозуміли важливість мікропроектів, наведу цифри: в 2019 році районний бюджет виділив на їх реалізацію 5 мільйонів гривень, а обласний – 12 млн. грн.. Сума, як бачимо, чимала.

 – І  на завершення, Володимире Омеляновичу, Ваші побажання своїм колегам, всім працівникам органів місцевого самоврядування.

– Найперше, щоб всі були здорові, щоб нарешті в нас закінчилася війна і до своїх родин повернулися всі ті, хто захищає Україну. Щоб ми зажили мирно і багато в квітучій Україні. Віри і оптимізму всім нам, натхнення й наполегливості, адже в перспективі ми ще матимемо багато суспільних викликів, які можна здолати лише у взаєморозумінні та злагоді. Нехай береже всіх нас Господь.

Розмовляв

Василь ВАСИЛЬКІВ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Наша газета у PDF

Турка з висоти пташиного польоту

Ми у Facebook

Facebook Pagelike Widget

Шукати на сайті

Архіви