Народний часопис турківщини

22 листопада в газеті «Бойківщина» була надрукована стаття «Мудрість і молодість душі», в якій ішлося про святкування 80-річчя позашкілля Галичини, та розміщена світлина зустрічі колишніх працівників Будинку школяра. У статті зазначено й про те, що Ольга Іванівна Комарницька «коротко зупинилася на буднях позашкільної роботи далеких 70-х…»

Ці слова навіяли мені приємні спогади про «Ляльковий театр», який був у колишньому Будинку школяра (тоді – Будинку піонерів), членом якого була я та мої однокласники. Як це було цікаво й захоплююче! Героями були ляльки-рукавички, які ми одягали на руку. Ми стояли за шторою-сценою, а наші герої оживали, бо ми їх самі озвучували. Ми були акторами! Ми ставили вистави! До речі, чомусь запам’ятався виступ нашого гуртка взимку в школі-інтернаті. Чи тому, що тоді там вчилися дійсно бідніші діти, діти-сироти, які ходили всі в однаковій одежі. І ми їх дуже жаліли, чи тому, що їм дуже сподобалася наша вистава. Назви вистави вже не пам’ятаю, але згадую, що там був «ослик», «лисичка», «криниця», в яку хтось упав… Діти в залі нам аплодували. Бігли за нами аж до дверей виходу і питали: «Коли ви ще прийдете?» Надворі було сніжно і холодно, а ми поверталися щасливі, усміхнені, розчервонілі і  горді з того, що ми зробили…

Тепер у Будинок школяра ходять мої онучки. Старша – на  гуртки «Малювання», «Крій та шиття», «Умілі ручки». І всі гуртки їй подобаються. Під умілим керівництвом наставників, уже і портрет може змалювати, і пейзаж. Має одяг, власноруч пошитий (звичайно з більшою участю керівника гуртка, яка не тільки вчить майстерності шиття, а ще згуртовує учасників умінням провести з ними цікаву гру-вікторину, чи організувати чаювання з солоденьким). А з яким захопленням на гуртку «Умілі ручки» робили картини на дереві, камінчиках!

Молодша почала ходити на «Гурток танців». Так чекає середи! Каже, що середа – «Найкращий для мене день, бо я йду на танці». І хоч приміщення будівлі пристосоване, з прохідними кімнатами і без сучасних «вигод», та атмосфера в ньому родинна, тепла і затишна. І це  все завдячуючи людям, які тут працюють. Тож хочу від душі привітати їх зі святом, яке вони нещодавно відсвяткували. Побажати їм здоров’я, натхнення і успіхів у такій нелегкій, але дуже потрібній справі.

Бажаю вам погоди у родинах,

Сонячних днів і зоряних ночей,

Нехай Господь здоров’я посилає,

Подяки і поваги – від людей.

Ніна ПРИК.