В єдності - сила народу

Народний часопис турківщини

У КОЖНОМУ З НАС Є ТАЛАНТ. ГОЛОВНЕ – ЙОГО РОЗКРИТИ, – запевняє наш земляк, усіма шанований музикант Михайло Яворський

Дата: 30.12.2019 Кометарі: 0

На нашій бойківській землі живе і працює надзвичайно багато обдарованих  Богом, талановитих людей. Вони приносять славу Турківщині  своїм пісенним, музичним, художнім, літературним мистецтвом, досягненнями у спорті, навчанні  і  професійній  майстерностіСеред них – уродженець і житель с. Мельничне Михайло Яворський, який   заслужив собі славу  дуже сильного у плані володіння музичним інструментом,  високопрофесійного   баяніста та акордеоніста. Молодому музиканту  всього 19. Тож попереду – ще довгий і яскравий  творчий шлях, наповнений  новими перемогами, славою, цікавими творчими здобутками.

Михайло – викладач класу акордеона, баяна і сопілки Турківської дитячої музичної школи.  Сьогодні у нього навчається 11 дітей. Працює тут віднедавна – з вересня.  Роботу поєднує з навчанням у Дрогобицькому педагогічному університеті ім. І. Франка, на музичному факультеті.  А до цього  успішно закінчив Дрогобицький музичний коледж ім. В.  Барвінського і був  його одним із  кращих учнів.

–  Музикою займаюся з дитинства. Баян та акордеон  стали  моїми  головними музичними інструментами. Володію грою й на сопілці.  Я багато музикував, виступав на різних заходах в школі і на тих, які організовувала  музична школа,  з 12 років грав на весіллях, тому  двері Дрогобицького  коледжу були переді мною відкриті, – усміхаючись, каже Михайло. – У таких закладах, як мовиться, за талановитими дітьми полюють.    Ще  будучи у  5 класі Мельничненської ЗОШ, став  учнем Турківської дитячої музичної школи,  де  ази музичної науки переймав у досвідченого, мудрого, обдарованого викладача  і дуже доброї людини  – Івана Михайловича Братка. Де ж я тоді міг уявити, що після закінчення музичного коледжу доля знову поверне мене у Турківську музичну школу? Навчаючи дітей   горян музиці, вважаю, що примушувати їх до музики  не варто. Усе має бути за покликом душі. Якщо дитина любить баян, музику, вона буде вчитися. Якщо такого бажання немає – заставляти не треба.

 –  Михайло виконує різний репертуар. Він у нас  за сумісництвом ще  й працює  акомпаніатором, – кажуть його колеги у районному Народному домі. – Безвідмовний, завжди виручить, коли  випадає така потреба, ставиться до своєї роботи з усією серйозністю.  Акомпанує на акордеоні  під  час виступів  наших троїстих музик,  вокальних колективів,  народного  ансамблю «Бойківські переспіви» … А ще він лауреат багатьох міжнародних конкурсів,  і про свої досягнення, через скромність, не дуже  всім розповідає.

 Але ми розговорилися з ним  і дізналися, що Михайло Яворський  у 2018  році   брав участь в Міжнародному конкурсі баяністів-акордеоністів «Perpetuum mobile», який  проходив на базі Франкового університету у Дрогобичі. До складу  високоповажного журі тоді входили науковці, виконавці, педагоги, керівники навчальних  музичних закладів від України, Італії, Польщі, Литви, Білорусі, Іспанії. У своїй номінації Михайло виборов  перше місце.  Таке ж перше призове місце наш земляк  зайняв і на ще  одному Міжнародному конкурсі-фестивалі дитячого, юнацького та молодіжного мистецтва в м. Ужгород, який  називався «Закарпатський едельвейс». Учасниками цього фестивалю  були представники України, Білорусі, Словаччини, Польщі, Угорщини,, Німеччини, Чорногорії, Хорватії. Тож Михайло дуже переживав за свій виступ.   У 2018 році Михайлу Яворському  як одному  з кращих учнів Дрогобицького музичного коледжу ім.. В. Барвінського, дали запрошення на  міжнародний конкурс в Італію. Туди він поїхав разом зі своїм викладачем. Конкурс проходив в оперному театрі невеличкого старовинного італійського містечка Ланчано.  З  цього конкурсу Михайло також приїхав з перемогою, здобувши   почесне третє місце.

–  І хоча в моїй сім’ї не було музикантів, але Господь дав   цей талант мені, – каже Михайло Яворський. – Музику треба любити, треба  вміти слухати, бо це теж, свого роду, мистецтво. Зрозумів, що музика може інколи замінити ліки, вона допомагає розслабитися, чи навпаки – зосередитися, знімає втому. Інколи корисно просто  взяти в руки інструмент, заграти – і настрій зразу ж підніметься.  Місце для музики має бути в житті кожного з нас. І в кожної  людини є якийсь талант. Головне – його розкрити. І не кидати на півдорозі те, що обрав, те, що тобі до душі, те, що тобі дав Господь.

Ольга Тарасенко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Наша газета у PDF

Турка з висоти пташиного польоту

Ми у Facebook

Facebook Pagelike Widget

Шукати на сайті

Архіви