Народний часопис турківщини

Як і було анонсовано, у середу, 15 січня, в сесійній залі Турківської міської ради відбулися громадські слухання, зініційовані міським головою Геннадієм Когутом щодо адміністративно-територіальної реформи на Турківщині. Традиційно на зібрання прийшло критично мало людей: з 29 осіб лише 19 мали право голосу. Це ті, що мають прописку на території міста. Решта – були представники інших населених пунктів, або  особи, що мешкають в інших регіонах. І це є свідченням того, що громадськість розчарована діями влади, а відтак вважає за недоречне брати участь  у не фаховому, а  часто  – пустопорожньому спілкуванні.

Щоправда, заслуговує на увагу дискусія, яка відбулася зразу ж після виступу міського голови. Слово мали Оксана Кузьмич – Ясеницький сільський голова, Петро Косачевич –  Заслужений працівник культури України, директор  РНД, Микола Лило –  депутат районної ради, Мирослава Павлик –  також депутат районної ради, Юрій Касюхнич –   в недалекому міський голова м. Турка,  Роман Мельник – підприємець, Богдан Голич –  колишній директор районного центру зайнятості, нині пенсіонер, Євген Стерляніков –  учасник АТО,  Ростислав Набоков – заступник міського голови. Як каже секретар міської ради Олександр Гвоздінський, кожен із виступів вартував уваги, адже його представляла особа, яка має свою точку зору. Це вже інше питання, наскільки вона правильна в контексті перспективного розвитку Турківщини  та фінансового благополуччя району. Кожен   має   право висловлювати свою думку так, як він  думає, та більше того – доводити своє переконання.

Коли справа дійшла до голосування, то 12 осіб підтримали ініціативу міського голови, 6 утрималося, і один з присутніх не голосував. Втім, рішення прийнято, і вже на найближчу сесію, яка відбудеться 30 січня, його подадуть на розгляд депутатів. У випадку, коли депутатський корпус підтримає його, тоді рішення буде розіслано в усі сільські та селищну раду Турківщини, керівники яких матимуть 30 днів на вивчення громадської думки та прийняття рішення, на підставі якого можна буде робити висновок: хочемо ми одну, дві, чи чотири, а може й більше об’єднаних територіальних громад.

Маючи гіркий досвід загальної байдужості (адже об’єднання уже триває далеко не перший рік), можна зробити висновок, що і два місяці, які дав Кабінет Міністрів України на добровільне об’єднання, позитивного результату, або однозначної думки, не принесуть. І все через те, що широкому загалу жителів Турківщини керівники не кажуть правду, не показують перспективу, як би їм жилося в одній громаді а чи двох, чи будуть функціонувати в їхніх селах навчальні заклади та хто їх буде утримувати, що буде з ФАПами та амбулаторіями, народними домами? Звичайно, добре було б, якби від адміністративно-територіальної реформи виграли люди, а не здобували собі дешеві дивіденди чиновники.

І наостанок. Мене, та й багатьох моїх знайомих, дивує нігілістична активність фейсбучних «фахівців», які наввипередки розповідають, скільки громад має бути на Турківщині, абсолютно не підтверджуючи свої опуси бодай елементарними цифрами. Особливе обурення викликають дописи тих, хто не один рік мав можливість працювати над адміністративно-територіальною реформою, але абсолютно нічого не зробив, чи дає поради з-за кордону. На лінію фейсбучних баталій вийшли й ті, хто приміряв собі крісло у високих державницьких кабінетах: мовляв, а ось побачать люди, повірять та підтримають.

Бойки – мудрі люди. І, вірю, що зроблять правильний вибір і не підуть на поводу тих, хто ось уже впродовж багатьох років намагався управляти ними з відкритими кишенями…

Василь Васильків.

Фото: Місто Турка (FB)