Народний часопис турківщини

Шість років війни, тисячі загиблих та скалічених патріотів, захисників нашої знедоленої, але нескореної України.Турківщина втратила 8 Героїв на полі бою, і вже 16 учасників АТО, за різних обставин, померли після демобілізації.

Прикро, але з кожним роком, живучи в мирі і спокої, завдячуючи тим, хто став на захист  нашої держави, забуваємо про війну, забуваємо про Героїв, а подекуди й зневажаємо їх. Хоча вони, за найскладніших життєвих обставин, на таке ставлення не заслуговують.

Буквально днями я вкотре був здивований байдужістю боринських медиків, для яких  інструкція є важливішою за людське життя. У цьому медичному закладі мого  побратима  Олега  Самородова з с. Нижня Яблунька не те що не госпіталізували, а навіть у медичному огляді відмовили, хоча зобов’язані були оглянути. Дві години він, знесилений, марно прочекавши біля лікувального закладу в надії, що до нього вийде хтось із медиків, був змушений їхати в КНП «Турківська ЦРЛ». Згодом уже звідти його скерували на лікування до госпіталю інвалідів війни в м. Винники. На жаль, там він помер. Ось що пише в заяві, адресованій начальнику Турківського ВП Самбірського ВП ГУ НПУ у Львівській області, племінниця покійного Марія Бодак: «9 липня мій дядько, учасник АТО, Олег Самородов почував себе погано, скаржився на здоров’я, в нього падав тиск. Разом із сестрою ми відвезли його в Боринську міську лікарню, але тут відмовилися прийняти його і надати допомогу. Більше того, навіть не оглянув його лікар. Почекавши 2 години, ми змушені були везти дядька до Турківської лікарні, де таки його прийняли, й оглянувши, скерували для подальшого лікування до Львова. А 16 липня він помер.»

Заявниця стверджує: якби боринські медики вчасно надали йому допомогу, можливо,  все б не закінчилося летально. Більше того, вона вбачає в діях медиків ознаки порушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Відповідний лист до поліції, з проханням вивчити всі обставини справи та дати їм правову оцінку, а також внести звернення до єдиного реєстру досудових розслідувань, вимагаємо і ми, члени громадської організації «Учасники АТО Турківщини».

Ось такий аморально кричущий випадок, який мені особисто та моїм побратимам, як кажуть, не вкладається в голові. За збігом обставин, аналізую два випадки – дії боринських медиків, які відмовили учаснику бойових дій у першій медичній допомозі, та інший, що трапився нещодавно на фронті, де в значно складніших обставинах військовий медик, громадянин Естонії, виходець з Білорусі, російськомовний і з чисто російським прізвищем, рятуючи поранених, жертвує своїм життям. Він, як і боринські медики, давали клятву Гіппократа, але, як бачимо, керуються нею по-різному.

Я не прокурор і не суддя, але, висловлюючи стурбованість моїх бойових побратимів, вимагаю об’єктивного розслідування і покарання винних.

Микола Коноваленко,

заступник голови ГО «Учасники АТО Турківщини».

Фото – ілюстративне.