Народний часопис турківщини

У часи Радянського Союзу так звана кірха, що знаходиться в центрі с. Вовче, зазнала значних поневірянь. У цьому приміщенні був склад, згодом – шкільний спортзал, а затим і музей релігії та атеїзму. І лише у 2002 році місцеві жителі (26 дворів) вирішили зробити тут греко-католицький храм. Власне, в цьому році відбулася перша служба Божа, а у 2005-му почали робити ремонт. Відтоді проведено величезний обсяг робіт, а храм вірою і правдою служить прихожанам.

Минулої  неділі тут відбулося чергове свято, яке, без сумніву, запам’ятається жителям всього села, а Хресна Дорога та скульптура Матінки Божої служитимуть захороною від всіх бід та негараздів. При багаточисельній громаді настоятель храму о. Михайло, а також священики з Хащова та Лопушанки – о. Микола та о. Іван,  освятили це божественне місце – творіння людських рук.

Як розповідають місцеві жителі,  скульптуру Матері Божої купили ще два роки тому. І природно люди запитували: чому не встановлюють?  Щоб зреалізувати задумане, у групі Фейсбук «Вовче» активісти звернулися до всіх небайдужих про збір коштів. І треба віддати належне – відгукнулося дуже багато вовчан, що мешкають  в Італії, Ізраїлі, Іспанії, різних міст України. На спеціальний рахунок надійшло 48480 гривень, 600 злотих, 200 євро, 850 доларів. З цих коштів 49 тисяч використано на облаштування каплички, а 44 285 гривень – на Хресну Дорогу. Хоч багато робіт було виконано й самотужки. Зокрема уродженець с. Вовче, житель м. Турка, художник Михайло Ференц   безкоштовно виготовив гранітні таблички на кожну стацію. Велику допомогу надав і депутат обласної ради Михайло Дзюдзь.

Освячення пройшло на дивовижному піднесенні, за участі хору греко-католицької церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці нижнього кінця села. До сліз присутніх зворушило й виконання Веронікою та Іринкою Бурич пісні-молитви «До Божої  Матері».

Організатори облаштування цього чудового й потрібного  молитовного місця кажуть, що воно не лише для вовчан, а й для всіх, хто проїжджатиме поруч. Тут може поофірувати свою молитву на якусь суспільну чи особисту потребу. Спеціально  для цього зроблено окремий вхід.

Василь Васильків.