Народний часопис турківщини

Ще не забулася  смертельна дорожньо-транспортна пригода в м. Турка, по вул. Молодіжна. Тоді в мережі Інтернет розгорілися дискусії на предмет того, хто винен і що треба робити. Як завжди, знайшлося багато мудрагелів, які пробують дати пораду, як можна навести порядок в місті з так званими гонщиками. Зрозуміло, що випадок обернувся трагедією не лише для родини загиблої дівчини, а й для близьких і рідних хлопця, що спричинив  ДТП. Співчуваючи їм, намагаюся зрозуміти причини цього та подібних випадків і, як на мене, вони очевидні. Найперше має бути належний контроль з боку поліції, а, по-друге, у таких ситуаціях ми не бачимо осуду громадськості. Для прикладу, коли в минулому році молоді люди, можливо напідпитку  або й обкурені, заїхали машиною на сходи біля     пам’ятника Шевченку, до того ж виклавши в Інтернет фото з надписом «Ніхто, крім нас!» Тоді поліція зробила свою справу, а громада промовчала: мовляв, молоді люди, хто не був таким? А якби батьки тих дітей понесли серйозне покарання, найперше – фінансове, і це мало б розголос в громаді, думаю, що дехто б задумався, купляючи для свого чада автомобіль або ж дозволяючи йому ганяти на великій швидкості вулицями міста. Але це – для роздумів.

І ще коротка статистика: у минулому році працівниками Турківського відділення поліції за керування транспортними засобами у нетверезому стані було складено 85 адміністративних протоколів. Із них лише 54 особи притягнуто до відповідальності.

Мене та моїх  друзів обурив допис у Фейсбук Романа Мельника, який  вважає: якщо міським головою  став учасник АТО Ярослав Паращич, нехай організовує  побратимів і наводить порядок в місті. Я не розумію, як йому в голову могла прийти така маячня. Допустимо, ми організуємося, та й навіть зупинимо автомобіль, який перевищує швидкість. І що дальше? На якій підставі, яке покарання ми можемо визначити для порушника? Усе це буде виглядати як самоуправство, що немає нічого спільного із законом. У цьому контексті я хотів би порекомендувати  підприємцям самоорганізуватися і наводити порядок. Та ні, їм це не вигідно. Пригадую час ще коли служив у міліції, тоді на ринку було багато крадіжок. Ми вийшли з пропозицією до підприємців укласти угоду з патрульними, які б охороняли об’єкти, працювали над тим, щоб таких випадків було якомога менше. Тоді ніхто з них не погодився на це. А для чого витрачати зайві гроші? Інший випадок: у 2016 році ми вийшли з ідеєю створити (частково за кошти підприємців) муніципальну дружину, до якої увійшли б й учасники АТО. Вона б стежила за дотриманням правил вуличного руху та займалася боротьбою з незаконною торгівлею, яка в нашому місті на кожному кроці. Але знову ж таки цього нікому  не треба.

Не хочу бути оригінальним, але можу порадити  Мельнику: перше, аніж давати пропозиції, поглянути на себе. Що я зробив для міста, а не для власної вигоди? Взяти хоча  б ставок, який, можна сказати, украв у громади. Щоправда, зараз  він каже, що все законно, має кадастровий номер на ОСГ. Так, якщо ОСГ, то чому він не садить там картоплю, а використовує як водойму? Інше питання: для чого загородив територію, закривши доступ до громадського ставка і перекрив до нього доступ води? Може він не знає, що це заборонено законом? Ось тут  треба вести мову про порядність і порядок, а не витикати пальцем і рекомендувати учасникам АТО, що робити. На початку російської агресії ми зробили свою справу – зупинили ворога і захистили Україну, добровільно пішовши на фронт.  У цей час  деякі підприємці дерибанили громадське майно.

Микола Коноваленко,

ГО «Учасники АТО Турківщини» (на фото).