Народний часопис турківщини

Слова, що винесені у заголовок цієї публікації, пройшли червоною ниткою через весь патріотично-виховний захід з нагоди вшанування світлої пам’яті випускника навчального закладу, легендарного розвідника полку «Миротворець» Олександра Ільницького  («Барні»). Він загинув від снайперської кулі російських найманців  9 січня 2016 року у 37-річному віці, виводячи з-під обстрілу автомобіль з цивільними людьми. Проводжала  в останню дорогу легендарного «Барні» вся Україна: від Донеччини до Києва, від Києва аж до Турки, де він народився, виріс, жив і працював у правоохоронних органах. Похоронна процесія розтягнулася на все місто, не залишаючи байдужим жодного турківчанина.

У 2018 році рішенням сесії Турківської районної ради тодішній школі-інтернату, де навчався Олександр, було присвоєно його ім’я. А на вічну згадку на фасаді будівлі  встановлено пам’ятну дошку. Відтоді педагоги та учні щороку проводили  різноманітні заходи, вшановуючи його світлу пам’ять. Але цьогорічний був особливим, адже у навчальному закладі відкрили кімнату пам’яті відважному захиснику, а поруч ще й кімнату, присвячену учасникам Революції Гідності. Відчувалося, що педагогічний колектив та учні відповідально віднеслися до його організації. Перед присутніми в слайдах ніби пронеслася історія життя Героя, його дитинство, навчання у школі, служба у правоохоронних органах і особливо  відрізок життя, пов’язаний із російсько-українською війною.  Діти  заспівали  декілька патріотичних пісень, декламували вірші та  виконували танцювальні композиції.

На очах у присутніх, серед яких – дружина Олександра Ільницького Оксана, дочка Ксенія, сестра Тетяна,  керівник благодійного фонду допомоги учасникам АТО та їхнім сім’ям, знаний на Турківщині та далеко за її межами волонтер Володимир Саврук, голова Турківської міської ради, учасник АТО та учасник Революції Гідності Ярослав Паращич, його заступник  Богдан Макаришин,  учасники АТО Євген Стерляніков, Микола Коноваленко, виступали гіркі сльози жалю, водночас й сльози пам’яті. Таких, як «Барні» не забувають. Вони й через 100 років будуть легендою не лише для навчального закладу, а й для Турківщини, полку «Миротворець» та всієї України.  На цьому наголошували у своїх виступах уже вище згадані Володимир Саврук та Ярослав Паращич. Спогадами про чоловіка, про роки проведені на війні поділилася й дружина Оксана. З її слів Олександр свято вірив у перемогу і, коли приїздив у нетривалі відпустки, завжди казав: «Війна скоро закінчиться. Ми переможемо». Із цим важко не погодитися, адже в України немає іншого варіанту.

На урочисто-поминальній церемонії виступила й директор навчального закладу Оксана  Сушинець. Дякуючи педагогічному колективу  та учням за підготовку заходу, гостям та рідним Героя – за участь, а також п. Андрію з полку «Миротворець» – за слушні поради та моральну підтримку, наголосила, що такі заходи в гімназії проводитимуть регулярно й не лише раз на рік, а кімната пам’яті слугуватиме   для патріотичного виховання учнів й з року в рік її наповнюватимуть експонатами, які нагадуватимуть про Олександра. До речі, допомогти в цьому обіцяв й Володимир Саврук разом з членами ГО «Учасники АТО Турківщини».

У цей день в  Турківській гімназії №1 пройшов й конкурс малюнка на патріотичну тематику, а також спортивна естафета. Учасники були нагороджені грамотами, а  провів цю урочисту церемонію міський голова Ярослав Паращич.

Важливо відзначити, що вчителі, учні навчального закладу присвятили Олександру Ільницькому поетичні та прозові твори, які, можливо, в майбутньому будуть об’єднані в окрему збірку.

А на завершення, до патріотичного заходу, який  був приурочений дню народження «Барні» (28 лютого),  долучилися ще й члени Товариства «Турківщина» у Львові – науковець, уродженець с. Явора Михайло Яворський; знаний поет, автор багатьох збірок, уродженець с. Вовче Василь Лило та голова МГО «Світовий Конгрес Бойків» Петро Косачевич.

Василь Васильків.