В єдності - сила народу

Народний часопис турківщини

А ЯК РЕФОРМА «ВТОРИНКИ»?

Дата: 23.03.2021 Кометарі: 0

З 1 квітня  минулого року в Україні таки  стартувала медична реформа вторинної ланки медицини, хоча  було багато побоювань, що другий етап реформи загальмують.  Тож, попри все, реформу   розпочато  і на «вторинці» , і на «третинці».  А це означає, що  заклади  охорони здоров’я, які надають спеціалізовану (міські, районні лікарні) і високоспеціалізовану (обласні лікарні і центри) медичну допомогу,  вже фінансують по-іншому. Практично всі комунальні медичні заклади  отримують кошти  згідно угоди з  Національною службою  здоров’я України,  тобто  гроші  «пішли  за пацієнтом» у поліклініки та заклади, які надають стаціонарну медичну допомогу.  

Про  те, як стартувала  реформа «вторинки» на Турківщині, ми поговоримо  сьогодні з тимчасово виконуючим обов’язки директора КНП «Турківська ЦМЛ» Петром Ігнацевичем (на фото).

– Медична реформа вторинної ланки медицини вступила в дію навесні минулого року.  Запрацювала програма медичних гарантій – відбулися тендерні закупівлі  медичних послуг, які пацієнтам оплачує  НСЗУ.  КНП «Турківська ЦМЛ»   обрала для контрактування  шість пакетів медичних послуг, що  були оплачені НСЗУ в рамках реалізації програми медичних гарантій -2020.  Це –  амбулаторна медична допомога,  стаціонарне лікування хворих без  хірургічних операцій та стаціонарне лікування  хворих з хірургічними операціями,  гемодіаліз,  паліативна медична допомога і пологи. Окремим пакетом НСЗУ оплатила роботу двох мобільних груп,  що  проводили тестування жителів району. З вересня 2020 року додатково діяв пакет перехідного фінансування (додаткова доплата працівникам за роботу  з можливими хворими на COVID-19),  – розпочав розмову Петро Петрович. –   Цього року  додалися ще два  пакети послуг  – стоматологічна   медична допомога та  амбулаторна  допомога вагітним. Вони виокремлені з амбулаторного пакету послуг. Тож тих шість попередніх пакетів медичних послуг та ще  ці два,  плануємо  й надалі  законтрактувати з Національною службою здоров’я України.

– Петре Петровичу,  що потрібно для того, аби  заклад міг отримати той чи інший пакет медичних послуг?

– Кожен із пакетів має свою   специфікацію. А це означає, що   у відділенні (чи то хірургічному, чи терапевтичному)  має  обов’язково бути  певне забезпечення  –  як апаратурою, так і  відповідними спеціалістами.   Фінансування за пакетами ми отримуємо тільки  через укладення договору з НСЗУ – через SmartTender.  До   1 квітня   закінчиться контрактування пакетів медичних послуг на  ІІ-ІV квартали 2021-го року.  Ми  подали заявки на контрактування   на вісім пакетів, про які я  казав вище,  Два  з  них (стоматологічна допомога  і стаціонарна допомога хворим  без хірургічних операцій) очікують на підписання договору. Якщо  наші всі 8 пропозицій пройдуть відповідну перевірку і  будуть підписані, то   надіємося  в поточному році  отримати хоча б   таку ж суму коштів  для  забезпечення життєдіяльності  лікарні, яку мали минулого року від НСЗУ.  У   Турківській лікарні   у 2020 році   не виникало заборгованості із виплатою заробітної плати медичним працівникам,  було   в достатній кількості медикаментів  для хворих, які закупили за отримані кошти,  згідно національного переліку. Ще деякі  ліки   залишилися і  ми їх використовуємо у лікуванні хворих зараз.

– Тож фінансування  КНП «Турківська ЦМЛ» залежатиме від вартості  пакетів медичних послуг?

–Звичайно.  Для цього  затверджений  відповідний  алгоритм  підрахунку,  в який включають  показник кількості пролікованих хворих  і  виконаних маніпуляцій  за  попередній  рік.  Менше хворих – менше коштів одержимо. Кошти поступають  на  медичну  установу, яка зобов’язана  закупити відповідні медикаменти, згідно національного переліку,  і розхідні матеріали,  та  на  зарплату медикам. Раніше, до початку проведення   медичної реформи,   ці  надходження були   у вигляді  державної субвенції  – на утримання певної кількості ліжок і медперсоналу, а зараз – за конкретно виконану роботу. Оплату  комунальних послуг   для нашого медичного закладу   має забезпечити  місцева громада.

–  Розкажіть, будь ласка,  яка  зараз процедура лікування  у стаціонарі?

– По-перше,  має бути тісна співпраця між первинною ланкою медицини і вторинною.  Пацієнт на планове лікування отримує електронне скерування  у свого сімейного лікаря. З ним  він  може звернутися в будь-який лікувальний заклад, який має укладений договір з НСЗУ.  Пацієнт може звернутися до нас,  а може  й  у  Старий Самбір чи  до Львова. Прийшовши до лікаря,  хворий   надає скерування.  Воно може бути роздруковане або  закодоване (у вигляді шістнадцяти   цифр). Лікар  чи медична сестра приймального покою роблять пошук  електронного направлення в інформаційній медичній системі. Знайшовши його – беруть  дане скерування в роботу.  Тобто пацієнт розпочинає лікування у тій установі, де його  зареєстрували.  Коли ж пацієнту надали консультацію чи  пролікували у стаціонарі, направлення закривають і передають в НСЗУ.   Якщо  ми  матимемо  менше пацієнтів або їх неправильно  документально оформимо,  одержимо  меншу суму коштів. Якщо пацієнтів буде  більше, то й сума  коштів для  нашого закладу надійде більша.  До речі, зараз й приватні медичні заклади можуть укладати договори з НСЗУ.

І ще   хочу  наголосити, що й пацієнт також має певні  обов’язки для того,  щоб отримати безкоштовну медичну допомогу, яку оплачує НСЗУ. Є специфікація окремих медичних  послуг, від яких залежить, чи  лікарня отримає відшкодування, чи не отримає.  Пацієнт  має укласти із сімейним лікарем декларацію і отримати від нього електронне скерування.  При самостійному зверненні, без  електронного скерування,  кошти НCЗУ не перерахує і оплата за лікування буде з інших джерел (особисті кошти, допомога громади, благодійного фонду і т. д.).  Невідкладна допомога надається в обов’язковому порядку. Проте до стоматолога, акушер-гінеколога, психіатра,  нарколога кожен громадянин може звернутися за консультацією безпосередньо, без скерування.

Насамкінець хотів би  наголосити, що життя триває,  щоденно відбуваються  якісь зміни, а  директора  КНП «Турківська ЦМЛ», на жаль, й досі  немає. І було би добре, якби міська рада врешті-решт подумала про це і  вирішила проблему, оголосивши  конкурс на  посаду директора лікарні.

Розмовляла

Ольга Тарасенко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Наша газета у PDF

Турка з висоти пташиного польоту

Ми у Facebook

Facebook Pagelike Widget

Шукати на сайті

Архіви