В єдності - сила народу

Народний часопис турківщини

ХТО СВОЇ, А ХТО ЧУЖІ УЧАСНИКИ АТО? Нехай влада нам роз’яснить

Дата: 07.09.2021 Кометарі: 0

Нещодавно мав добру нагоду подорожувати Україною. Зокрема, в День Незалежності побував у Каневі, на могилі нашого Пророка Тараса Шевченка. Усюди чистота, майорять жовто-блакитні прапори, безліч вишиванок, піднесений настрій, у святкових заходах активну участь беруть учасники АТО. Надзвичайно цікавий військовий музей, в якому є експонат розбитого БТРа з моєї 28-ї бригади, на якому підірвалися і  загинули розвідники. Зустрівся з бойовими побратимами. По дорозі заїжджав в інші населені пункти – великі й малі, де мешкають ті, з якими я ходив бойовими стежками. Надзвичайно гарне місто Шпола – географічний центр України. Зворушлива зустріч з побратимами, у всіх піднесений настрій, кажуть, що їх шанують, поважають до їхньої думки прислуховуються.

А дай, думаю, зателефоную  до своїх у Турку, як у них?    Дізнався, що, не дивлячись на розрекламований в засобах масової інформації та мережі Інтернет, марш учасників АТО, який в минулому році мав велике зацікавлення і був багаточисельним, не відбувся. Цікавлюся, чому? Виявляється, влада нікого з атовців не попередила, не запросила, а тому на святкування Дня Незалежності прийшло лише 5 членів нашої організації. Виникає запитання: невже було важко, як в минулому році, зателефонувати, запросити? Та, більше того, в залі, де проходили урочистості, не знайшлося місця для учасників  АТО. Перші ряди засіли чиновники. Як на мене, там мали сидіти мої бойові побратими, і про це мала подбати влада. Міський голова має гуманітарного заступника, в обов’язки якого й входить організація подібних заходів.

Ну, це ще нічого. Забули, то й забули. Як кажуть, маємо те, що маємо. Мене до глибини душі обурює інше. Зокрема, як в Турці вирішують питання з виділення земельних ділянок учасникам російсько-української війни.  Ми просили провести благоустрій у  кварталах, де земля виділена для атовців ( вул. Героїв АТО, біля Розритої Гори, та на Липах) . Влада каже, що немає коштів.  Думаю, фінанси швидко можна знайти, скоротивши величезний штат міської ради наполовину. Від цього Турківська громада   зовсім не постраждає, зменшити чиновникам премії та інші необов’язкові надбавки. Тих, хто претендує на земельні ділянки, є  не так багато – якихось 25-30 чоловік. І при бажанні усе можна вирішити тихо і злагоджено.

Мене та моїх друзів надзвичайно обурює й те, що міський голова Ярослав Паращич, а згодом і його підлеглі, ділять учасників АТО на своїх і чужих. Я не розумію, як так може бути. На війні про це ніхто й не згадує: чи ти з Черкащини, Львівщини чи з Луганщини. У всіх єдина мета – перемогти ворога. А тут: чиновники, які по декілька разів уникали мобілізації, сьогодні протирають штани у теплих кріслах, кажуть, що  офіцер-прикордонник з Луганщини, житло якого опинилося на окупованій території, декілька разів мав ротацію в зону АТО-ООС – є чужий. Особисто я його не знаю, але ті, хто обізнані з цією проблемою, кажуть, що він живе у наметах та бліндажах. Хоче земельну ділянку на Турківщині, щоб побудувати будинок. Мене дивує, що влада стверджує, ніби земельної ділянки хоче учасник АТО, який живе в Криму. Таке в принципі не може бути. Російська ФСБ його б вирахувала за лічені хвилини і арештувала, або й взагалі фізично знищила.

Я сподіваюся, що турківська влада отямиться й перестане ділити учасників АТО на чужих і своїх. І накінець зрозуміє, що всі однаково захищали нашу неньку-Україну. Якщо це важко усвідомити, то ми прийдемо на чергову сесію і спитаємо кожного, що він зробив і де був, коли треба було захищати нашу землю від російської навали.

Микола Коноваленко, заступник голови ГО «Учасники АТО Турківщини».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наша газета у PDF

Турка з висоти пташиного польоту

Шукати на сайті

Архіви