Народний часопис турківщини

Крізь роки не втрачає актуальності і, очевидно, не втратить ніколи народна мудрість «Не посада красить людину, а навпаки». Власне цей вислів спав на гадку під час недавнього спілкування з чудовою жінкою, дружиною, мамою, бабусею, прабабусею, багатолітнім начальником відділення поштового зв’язку с. Лімна Марією Вишинською. Працюючи на цій посаді декілька десятків років (до речі, дуже потрібній людям), Марія Миколаївна здобула авторитет і пошану та шанобливе ставлення як в керівництва, так і серед широкого загалу людей, що користуються поштовими послугами. Найперше – чесною, сумлінною працею, людяним та відповідальним відношенням до усіх, незалежно  – це підліток, школяр, а чи пенсіонер.

Так сталося, що Марія Миколаївна пов’язала своє життя із родиною зв’язківців 51 рік тому. Чисто випадково. Випускницю місцевої школи – красиву миловидну дівчину, як кажуть, запримітив тодішній начальник відділення Тома Зинич і зразу побачив у ній хорошого працівника, а згодом й доброго керівника. І не помилився. Марія Миколаївна швидко освоїла всі аспекти роботи і вже через короткий час, у разі потреби, впевнено могла замінити керівника. А роботи тоді було надзвичайно багато. У сферу відповідальності відділення входив не тільки поштовий зв’язок, як сьогодні, а й електро, з усіма  проблемами. Це сотні радіоточок та телефонів. У штат входили не лише листоноші, а й монтери лінійних споруд. Словом, господарка була чимала і щодня доводилося працювати з повною віддачею, все побачити, зрозуміти і, в разі потреби, знайти правильний вихід. Щоб управляти усім цим й справді були потрібні професійні й життєві навики. Більше того, до роботи зв’язківців у радянські часи була прикута особлива увага «керівної і спрямовуючої». За будь-який промах (скажімо, невчасно доставлену телеграму) доводилося пояснювати  вимогливому керівництву райвідділу зв’язку.

Втім, Марія Миколаївна з повною відповідальністю завжди відносилася до роботи, і якщо вже були якісь незначні промахи, то їй швидко вдавалося їх полагоджувати. Минуло недовгих 5 років  і її, уже досвідчену, призначають начальником відділення. Цю посаду вона обіймала впродовж 46 років. Зараз, коли вже на заслуженому відпочинку, з приємністю і вдячністю згадує своїх наставників, колег по роботі, з якими бувало й в суперечці завжди знаходила правильні рішення у життєвих, часто непростих, ситуаціях. За час роботи вона добре лагодила з усіма керівниками райвузла зв’язку. Правильно і вміло управляла підлеглими. Зараз вже й важко пригадати, скільки їх в різний період часу працювало у відділенні. Всім Марія Миколаївна вдячна за розуміння, а часто й за життєві науки, які не цуралася переймати. Та й взагалі, вона полюбляє казати, як на мене, правильний вислів: «За все треба бути вдячному Богу. За дар життя, за сонце, за небо, за землю. За все, чим Всевишній благословив». Безперечно, Марія Миколаївна вдячна всім, хто був і є поруч з нею, особливо чоловікові. Він завжди з розумінням відносився і всіляко допомагав у її роботі. Своїм дітям, які виросли мудрими, чесними і вихованими, і того ж навчають онуків. Їхній приїзд до бабусі – це справжнє свято. Свято любові, радості і добра.

З особливою пошаною Марія Миколаївна  відносилася до своїх колег по роботі – листонош. Якщо хтось з них захворів чи пішов у відпустку, або ж розрахувався, вона  брала і виконувала їхні обов’язки – розносила пенсію, газети, а також й товари домашнього вжитку. І завжди встигала. Мені неодноразово доводилося чути й бачити, з якою радістю її чекали пенсіонери, для прикладу, в селах Хащів чи Лопушанка. Пошану і авторитет в них Марія Миколаївна заслужила роками сумлінної праці і, думаю, не втратить їх  ніколи.

За словами начальника міського відділення поштового зв’язку м .Турка Михайла Колчара, якого об’єднує з Марією Миколаївною більше 30 років спільної праці, каже, що очолюване нею Лімнянське відділення завжди було серед кращих.

Зараз ветеран галузі зв’язку на заслуженому відпочинку. Втім, навідується до поштового відділення, цікавиться, як ідуть справи. А якщо є необхідність, підказує, допомагає молодим.

Варто відзначити, що Марія Вишинська є великим патріотом. З перших днів відновлення незалежності нашої держави була серед тих, хто торував шлях в утвердженні українських національних ідеалів. Іноді з ризиком втратити роботу. Вона була активним учасником як Помаранчевої революції, так і Революції Гідності. Брала активну участь в роботі патріотичних організацій.  Хоч це вона не возвеличує. А каже «Мої скромні заслуги. Як і багатьох українців». Втім, вони належно оцінені Українською державою. Недавно у 30-у річницю Незалежності України, її в числі небагатьох нагороджено ювілейною медаллю, яку вона направду заслужила. А за  багаторічну сумлінну зв’язківську працю директор Львівської дирекції АТ «Укрпошта» Євген Савчук відзначив її роботу Почесною грамотою.

Василь Васильків.