Народний часопис турківщини

Три тижні Збройні Сили України героїчно борються за кожний клаптик рідної землі, даючи гідну відсіч російським агресорам. І хоча  активні бойові дії  тривають сьогодні на півдні, півночі, сході нашої держави та центральних регіонах, до України прикута увага всього світу. Допомога надходить звідусіль – у вигляді зброї,  коштів, одягу, медикаментів, предметів першої необхідності, продуктів харчування.  У країнах Європи, Азії, Америки та Австралії організовано спеціальні штаби, які займаються волонтерством для України.  Ініціаторами їх створення у багатьох випадках є наші земляки, які, в силу різних обставин, живуть на чужині. Як приклад, може бути допомогова місія уродженки м. Турка, нашої  колеги-журналістки Тетяни Малетич. Зараз вона з сім’єю проживає в іспанському місті Бінефар, що поблизу Барселони. Великий вантаж, зібраний з її ініціативи та підтримки, вже відправлено в Україну.

Днями ми зв’язалися з Тетяною і попросили розповісти  про підтримку іспанців Україні.

«В Іспанії з перших днів війни люди дуже перейнялися ситуацією в Україні.  Ніхто не міг повірити в те, що відбувається, так само як і нам, українцям, складно було повірити в те, що це відбувається насправді.

Дуже багато людей, знайомих і незнайомих, зупиняли мене на вулиці, писали, дзвонили, питали про моїх рідних, чи вони в безпеці, чи збираються приїхати. У перші ж вихідні після нападу Росії на Україну у містах, де живе багато українців, люди почали виходити на демонстрації і організовувати збір гуманітарної допомоги.

У нашому містечку українців зовсім небагато, але міська влада закликала людей вийти на центральну площу, аби засудити напад Росії на Україну і підтримати український народ.

Мене запросили виступити на мітингу і, хоча важко було зібратися з думками, знала, що хтось мусить сказати назагал аполітичним іспанцям, що війна в Україні триває вже вісім років, що ми миролюбивий народ, який захищає своє право бути господарем на своїй землі. Крім того, я підготувала інформацію з номерами рахунків, на які можна переказувати грошову допомогу, і люди підходили і брали  ці листочки.

Ми разом із міською владою відкрили пункт збору гуманітарної допомоги і, керуючись списком, який розповсюдило українське консульство в Барселоні, за 4 дні зібрали речей на велику вантажівку, ще стільки ж привезли з навколишніх сіл.

Роботи було так багато, що буквально не було коли підняти голову. Треба було приймати, сортувати, пакувати речі і підписувати коробки українською та іспанською мовами. З останнім нам чудово допомагали діти. Загалом, у пункті прийому допомоги працювало багато іспанців. Без іспанських волонтерів і підтримки місцевої влади нам би нічого не вдалося зробити.

Якщо говорити про іспанців, вони дуже співчутливі до людської біди і, крім активної участі у зборі гуманітарної допомоги, багато хто висловлював готовність прийняти дітей чи родини у себе вдома. Місцеві підприємці навіть організовують поїздки до кордону з Польщею, аби привезти звідтам українців, які намагаються дістатися до Іспанії, і, за потреби, організувати для них тимчасовий притулок.

Власне, це і є зараз основним напрямком роботи волонтерів: допомогти зустрітися людям, які потребують допомоги, із тими, хто готовий її надати.

А ще щоденні розмови з людьми, знайомими і незнайомими про ситуацію на фронті, про героїзм українських військових, про мужніх чоловіків, які стоять в черзі за зброєю, щоб захистити свої міста, про відчайдушних жінок, які змушені вивозити дітей у невідомість, рятуючи їх від війни, і  про наш незламний народ, який обов’язково переможе!

Слава Україні!»

На фото:  син Тетяни – Маріо – підписує один із пакунків.