Народний часопис турківщини

Знову в нашу турківську родину прийшла біда. Чорна птаха принесла її в Карпати із Харківської області. Поблизу м. Ізюм героїчно загинув уродженець с. Шандровець, 59-річний Ігор Малець. І хоча тривалий час він не проживав на наших теренах, все ж таки рідна земля, велика родина, всі, хто знав Героя, оплакують його і в молитвах просять Всевишнього, щоб забрав його душу у свої небесні палати, де нема болю, печалі і зітхання, а життя безконечне.

Ігор Іванович багато років життя присвятив роботі у правоохоронних органах. Він добре знав, що таке небезпека, і як важливо в скрутних чи екстремальних ситуаціях захищати людину, її майно чи Українську державу. Служба в міліції – це окрема сторінка його життєвої історії. Коли вийшов на пенсію, не сидів, як кажуть, склавши рук, а займався міжнародними перевезеннями.  А лиш розпочалася війна, вступив в територіальну оборону. Хтось намагався відмовити його від цього: мовляв, вік уже не той. Але відповідь була однозначна, яка не підлягала обговоренню: як не я, то хто ж буде захищати Україну?

Після нетривалого навчання,  Ігоря скерували в одну з найгарячіших точок на війні.  Там, у боротьбі з ворогом, він й загинув. Залишивши у  смутку та печалі стареньку, 97-річну матусю Анастасію, трьох братів та чотири сестри з їхніми сім’ями, своїх дітей та онуків. Похоронили Ігоря Мальця  зі всіма військовими почестями у Львові, а провести в останню дорогу Героя приїхали його рідні, близькі та знайомі з Турківщини, а  також з Бісковицької територіальної громади, що на Старосамбірщині, де останнім часом проживав Герой.

Василь Васильків.